Британський історик Ніл Фергюсон описав розворот, який рік тому важко було уявити: Вашингтон змушений іти по технології до країни, яку сам публічно відчитував. За його словами, воювати дронами першими почали саме США, але їхні апарати були дуже великими, дуже дорогими і штучними, а масового виробництва так і не з'явилося.
Як передає "Хвиля", про це заявив британський історик Ніл Фергюсон в інтерв'ю економісту Ларрі Котлікоффу.
"Сьогоднішні дрони виробляють мільйонами: в українців цього року, можливо, сім мільйонів, у Росії, ймовірно, ще більше. Нічого схожого в США немає, як немає і того знання про захист від дронів, яке українці накопичили за війну. І після всього, чим президент Трамп поливав українців, йому тепер доводиться просити в них саме ті технічні напрацювання, яких нам самим бракує. Ні своїх дронів, ні захисту від чужих ми до цієї війни не підготували", – заявив історик.
Розворот уже оформлений документально. 21 липня Київ і Вашингтон підписали двосторонню заяву про наміри – першу подібну угоду за весь час війни, що відкриває офіційний канал для експорту українських повітряних, наземних і морських безпілотників у США для випробувань та оцінки. Bloomberg повідомляв, що американська сторона розглядає отримання українських технологій і прав інтелектуальної власності, а Пентагон має намір використовувати українські системи як еталон для порівняння з власними розробками. Міністр армії США Ден Дрісколл, виступаючи в Сенаті, назвав операційну систему української дронової мережі вражаючою і визнав, що вона об'єднує кожен дрон, сенсор і вогневу платформу в єдину мережу, чого в американців немає.
Паралельно Пентагон запустив програму Drone Dominance більш ніж на мільярд доларів – до 2027 року планується закупити сотні тисяч дешевих ударних дронів. Фергюсон пояснює, чому розрив виник саме так: американська перевага з кінця 1980-х трималася на високоточних ракетах штучної інженерної виробки і системах на кшталт Patriot – страшенно дорогих і з виробничим циклом у місяці, а іноді й понад рік. Проти рою дешевих апаратів така економіка не працює, і саме на цьому Іран побудував свою тактику тиску на Америку та країни Затоки. Іронія в тому, що досвід, який Україна оплатила чотирма з половиною роками війни, став стратегічним активом у переговорах з Вашингтоном.