Глобальне подорожчання продовольства стане серйозним випробуванням для всього світу, однак наслідки цієї кризи будуть кардинально відрізнятися залежно від рівня економічного розвитку конкретної держави. Якщо для мешканців багатих країн Заходу високі ціни означатимуть лише певний дискомфорт та перегляд структури сімейного бюджету, то для населення найбідніших регіонів планети ситуація перетвориться на питання фізичного виживання. Прірва у споживчих можливостях між націями стане ще більш відчутною та болючою.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Оцінюючи наслідки інфляції, експерт навів наочне порівняння структури витрат домогосподарств у різних країнах. За його словами, в розвинених економіках люди просто "перероблять свій споживчий кошик".
Аналітик навів конкретні цифри: "Це в Україні 50% половина кошика витрачається на продукти харчування. А в тій же Польщі це десь чверть іде на продукти, у Франції це десь близько 10%, у Великій Британії приблизно така ж величина".
Відповідно, при зростанні цін британці платитимуть за їжу 15% замість 10%, а поляки – 30% замість 25%. Це болісно, але не критично для базового виживання.
Водночас люди у заможних державах не перестануть їсти. "Може, замінять одні продукти на інші, трохи гіршої якості і трохи може менше, але вони продовжуватимуть харчуватися", – пояснив Олег Устенко.
Справжній удар прийме на себе інша частина світу. На думку фахівця, від ринку будуть відсічені саме слабкорозвинені країни, які не матимуть фінансових резервів для переплати за базові калорії. Це створить нову, надзвичайно небезпечну "точку напруги" на глобальній мапі, де сотні мільйонів людей зіткнуться з буквальним недоїданням на тлі того, що багаті нації просто почнуть економити на дорогих делікатесах.