В Україні поступово запрацював новий механізм банківського контролю – банки можуть автоматично блокувати картки за рішенням виконавця, а у деяких випадках навіть миттєво списувати з рахунку всі кошти боржника. Однак у законодавстві передбачені і захисні механізми, про які знає далеко не кожен.
Як передає "Хвиля", про це йдеться у відеоматеріалі Фінансового порталу "Мінфін".
За словами експерта, процес списання боргів і арешт рахунків в Україні зараз майже повністю автоматизований. Якщо стосовно особи відкрите виконавче провадження – штраф, аліменти, борг за комунальні послуги або прострочений кредит, що вже пройшов суд – банк отримає постанову через автоматизовану систему і миттєво заблокує всі картки. За потреби кошти спишуть на покриття заборгованості в день відкриття провадження.
Теоретично під арешт не повинні потрапляти зарплатні картки та інші рахунки зі спеціальним статусом. На практиці банки блокують усі картки одразу: виконавець просто не знає, на якому з рахунків клієнт отримує зарплату, пенсію чи субсидію. "Якщо ви бачите, що ваші рахунки заблокували, відразу подивіться, що це за рахунки. Якщо це зарплатний продукт або єдиний ваш дохід, потрібно говорити з судовим виконавцем", – пояснює експерт.
За його словами, банк зобов'язаний надати клієнту контакти виконавця. З підтверджуючими документами державний виконавець повинен розблокувати рахунок – хоча самі кошти можуть залишатися під арештом. Крім того, боржник має право раз на місяць знімати з арештованого рахунку суму, що дорівнює двом мінімальним зарплатам. З 1 січня 2026 року це 17 294 гривні – за умови, що боржник подасть відповідну заявку виконавцю.
Підстави для автоматичного списання – борги за комунальні послуги, штрафи ПДР, аліменти та кредитна заборгованість. Але є важливий нюанс: кредит спишуть тільки якщо є судове рішення і відкрите виконавче провадження. Поки клієнт обслуговує позику в графіку – навіть з невеликими простроченнями за погодженням з банком – рахунки чіпати не можуть.
Відкрити картку в іншому банку, щоб обійти арешт, не вийде: реєстри боржників об'єднані, і кожен банк перевіряє клієнта перед видачею нової картки. На початок 2026 року загальна сума боргів на виконанні в державній та приватній виконавчих службах перевищила 2,32 трильйона гривень. У єдиному реєстрі боржників – понад 9,5 мільйонів записів, в основному штрафи за порушення ПДР.
Другий блок – фінансовий моніторинг. Усі операції на 400 тисяч гривень і вище підпадають під обов'язкову перевірку. Якщо банк просить документи про джерело походження коштів – їх потрібно надавати, наполягає експерт. "Якщо ви будете попадати як клієнт в таку ситуацію, що до вас є претензії по фінансовому моніторингу, або банк розриває з вами ділові стосунки за ненадання документів, то ви отримуєте, скажу відверто, таку чорну мітку", – попереджає він. Така мітка тягнеться за клієнтом у всі банки.
Окрема тема – захист єдиного житла боржника. Якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних зарплат (на 2026 рік – 432 350 гривень), стягнути єдине житло або ділянку під ним не можуть. Винятки – іпотека, шкода життю чи здоров'ю та кримінальні провадження. Для військовослужбовців на час воєнного стану і ще рік після нього діє додатковий захист за заявою.
Експерт радить не намагатися ховатися від виконавців – такий підхід уже не працює. "На жаль, ці борги прийдеться потім сплачувати", – підкреслює він. У повну силу новий закон запрацює з 23 жовтня 2026 року.