Безпрецедентне зростання світових цін на базові продукти харчування неминуче трансформується з суто економічної проблеми у гостру політичну кризу для цілої низки країн. Держави з низьким рівнем доходів населення, які критично залежать від імпорту їжі, опиняться на порозі масштабних соціальних потрясінь. Коли люди не здатні задовольнити базову фізіологічну потребу в їжі, жодні політичні гасла чи урядові обіцянки не здатні стримати агресію натовпу, що створює передумови для хаосу та повалення режимів.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Фахівець наголосив на принциповій різниці між енергетичною та продовольчою кризами. За його словами, "є велика відмінність між нічого їсти і нічим заправляти автомобіль".
Описуючи перспективи найбідніших держав, експерт задався риторичним питанням щодо результатів такої ситуації: "Який буде вихід із ситуації? Зростання соціальної напруги, тестування внутрішньої влади, тому що народ повинен буде подивитися, а хто ж у всьому цьому винен".
Звичайні громадяни, доведені до відчаю, будуть звинувачувати в першу чергу власні уряди, які продовжують діяти за правилами вільного ринку і дозволяють вивозити продукцію на експорт.
Однак, як зазначає аналітик, навіть радикальні політичні зміни в таких країнах не здатні вирішити фундаментальну економічну проблему.
"Нічого не може змінитися, не змінюючи уряд. Якщо країна бідна і грошей у сімей, домогосподарств немає, то від цього не змінюються їхні можливості щодо задоволення своїх фізіологічних потреб у їжі", – констатував Олег Устенко.
Цей безвихідний економічний глухий кут означає, що соціальні вибухи в таких регіонах не матимуть конструктивного завершення і лише посилюватимуть загальний рівень нестабільності та насильства у світі.