Поки останні танкери з близькосхідним паливом розвантажуються в європейських портах, лідери континенту починають усвідомлювати масштаб удару, що насувається. Війна в Ірані заблокувала Ормузьку протоку – через неї проходить 20% усієї нафти і газу у світі – і поставила Європу перед загрозою енергетичного шоку, який загрожує паралізувати промисловість, обвалити авіасполучення, накрутити ціни на продовольство, підняти вартість кредитів і повернути інфляцію на кризові рівні.
"Хвиля" пише, що про це йдеться у матеріалі Politico.
"Я живу з реальністю цієї війни та її наслідками 24 години на добу", – заявив італійський міністр оборони Гвідо Крозетто виданню La Repubblica. "Я змушений знати речі, які не дають мені спати".
Конфлікт може тривати "роками", попередила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард в інтерв'ю журналу The Economist. Довгострокові наслідки, додала вона, "ймовірно, за межами того, що ми можемо собі уявити на даний момент".
Якщо війна затягнеться, вона ляже на європейську економіку тягарем, "таким самим важким, який ми нещодавно відчули під час пандемії COVID або на початку війни в Україні", заявив журналістам у понеділок канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Вашингтон допомагати не має наміру. У відповідь на перебої з паливом президент США Дональд Трамп написав у Truth Social: "Вам доведеться почати вчитися битися за себе. Найважче зроблено. Ідіть і добувайте свою власну нафту!".
Не тільки бензин
Нафта і газ – це не тільки транспорт та опалення. Вони пронизують весь промисловий ланцюжок поставок: виробництво продуктів харчування, пластику, хімікатів, добрив. У зоні ризику опинився навіть гелій, необхідний для виробництва мікрочипів.
Поки що збитки для європейських споживачів обмежуються переважно зростанням цін на заправках – і подорожчанням PlayStation, яке Sony пояснила "тиском у глобальному економічному ландшафті". Але аналітики попереджають: перепочинок закінчиться найближчими тижнями.
Чого не вистачить
Нинішня криза принципово відрізняється від попередніх – нафтового шоку після ембарго ОПЕК у 1973 році та газового шоку після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тоді удар припадав на один вид палива. Зараз – на всі одразу: сиру нафту, природний газ, дизель, авіаційне паливо.
"Ринки зіткнулися зі сценарієм, який давно обговорювався в теорії, але рідко сприймався як реальна можливість – фактичне закриття найважливішої енергетичної артерії світу", – заявила Ана Марія Халлер-Макаревич, провідний енергетичний аналітик Інституту економіки та фінансового аналізу у сфері енергетики. Якщо кризи 1970-х вибивали з обігу 7% світових поставок, то закриття Ормузької протоки зачіпає 20%.
Спочатку європейські чиновники розраховували, що ЄС відбудеться легким переляком – блок закуповував у Перській затоці лише 6% сирої нафти і менше 10% природного газу. Головною загрозою бачилося зростання цін, а не фізична нестача палива. Однак на п'ятому тижні війни ці розрахунки руйнуються.
Нові правила для українців у ЄС: що зміниться у Польщі, Чехії та Німеччині у квітні
Літо у темряві: експерт попередив українців про неминучі блекаути
В Україні змінять правила життя у багатоповерхівках: до чого готуватись
Українське питання. Фундаментальний погляд на Україну від отця польського націоналізму Романа Дмовського
Показати ще
Азійські країни, які раніше отримували із Затоки до 80% своїх нафти і газу, вступили в запеклу конкуренцію за поставки, що мізерніють, – і почали переманювати танкери, пропонуючи вищі ціни. За даними Чарльза Костерусса, старшого аналітика морської консалтингової компанії Kpler, за останні дні 11 СПГ-танкерів перенаправлені з Європи на схід. Найближчими днями до Європи прибуде останній танкер з катарським СПГ.
"Це не так, що у нас є буфер. Це не так, що у нас є якась страховка там", – підкреслює Халлер-Макаревич. Європа почне відчувати біль "наступного місяця" – можливо, вже через кілька тижнів.
Особливу тривогу викликають нафтопродукти: ЄС закуповує в регіоні понад 40% дизельного палива та авіаційного гасу. "Якщо протока залишиться закритою, альтернативних варіантів практично немає", – констатує Хомаюн Фалакшахі, нафтовий аналітик ICIS. Якщо закриття "триватиме довше, ми побачимо вищі ціни – і це обернеться серйознішою економічною кризою".
Авіація під ударом
З моменту початку війни ціни на авіаційний гас у Європі більш ніж подвоїлися – до рекордних значень вище $1700 за метричну тонну.
"Це подвійний удар – і по нафтопереробних потужностях, і по видобутку сирої нафти. Авіаційна галузь ніяк не може поглинути таке зростання, тому ціни зростуть", – заявив Віллі Волш, генеральний директор авіаційного лобі IATA.
За повідомленнями німецьких ЗМІ, Lufthansa Group обговорює тимчасове припинення експлуатації від 20 до 40 літаків через кризу з авіаційним паливом. Це скоротить провізні потужності групи на 2,5-5%. Частина туристів залишиться вдома, частина емігрантів пропустить сімейні урочистості.
"Те, що відбувається на східних ринках – це свого роду попередній перегляд того, що потенційно станеться на європейських ринках", – попередив Джордж Шоу, старший нафтовий аналітик Kpler.
Промисловість тріщить
Наслідки вже відчуваються в європейській промисловості. Особливо постраждав хімічний сектор – те, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала "галуззю галузей".
"Зростання витрат, яке ми відчуваємо, – через перебої в логістиці, стрибок цін на сировину та стійке зростання цін на енергоносії, – є суттєвим і має знайти відображення в наших цінах", – заявив представник німецького хімічного гіганта Covestro.
"Цінова волатильність в енергетиці зараз є одним із найбільших ризиків для промислових інвестицій у Європі. Без стабільних і конкурентоспроможних цін на електроенергію інвестиційні рішення – зокрема в низьковуглецеву сталь – стає дедалі важче обґрунтувати в Європі", – попередив Адольфо Аєлло, заступник генерального директора Eurofer, лобі європейських сталеливарників.
Виробники добрив опинилися в особливо вразливому становищі. "Нинішні події лише посилюють тиск на вартість азотних добрив, де енергія становить приблизно 60-80% операційних витрат", – заявив Лукаш Пастерський із лобі Fertilizers Europe.
Привид стагфляції
Зростання цін у сільському господарстві, на транспорті та у виробництві одночасно вдарить по бізнесу і змусить його перекладати витрати на споживачів. Саме тут криється загроза повернення інфляції – ледве через 18 місяців після того, як центральні банкіри оголосили про перемогу над ціновим тиском, викликаним попереднім енергетичним шоком.
Як попередив міністрів єврозони комісар ЄС з економіки Валдіс Домбровскіс, нинішня хвиля інфляції може більше нагадувати стагфляцію – згубне поєднання стагнації та високих цін, що спустошило економіку в 1970-х роках.
Єврокомісія прогнозує, що війна скоротить економічне зростання ЄС до 1% поточного року. Очікується зростання інфляції, що може підштовхнути ЄЦБ до підвищення ставок – а це додатково охолодить економіку, розжене іпотечні ставки і здорожчить ведення бізнесу. Під ударом опиняться і державні фінанси: обслуговування боргів, накопичених під час попередніх криз, стане дорожшим.
Навіть якщо війна закінчиться сьогодні, на відновлення економіки піде рік, заявив глава МЕА Фатіх Біроль міністрам фінансів єврозони.
Лічильник запущено
"Ніхто не знає, як довго триватиме криза, але я думаю, дуже важливо підкреслити, що вона не буде короткою", – заявив журналістам після екстреної міністерської конференції у вівторок комісар ЄС з енергетики Дан Йоргенсен. "Тому що навіть якщо завтра настане мир, наслідки все одно залишаться – адже енергетична інфраструктура в регіоні була і продовжує руйнуватися війною".
У міру того, як останні близькосхідні танкери закінчують розвантаження, у європейських політиків залишаються тижні, а не місяці, щоб підготуватися до удару, який здатний змінити вигляд континентальної економіки на ціле покоління.
Раніше ми писали, на скільки годин українцям вистачить мережі наступної зими.