Україна наростила валютну виручку: як змінилась модель агроекспорту

Аграрний сектор України за підсумками першого кварталу 2026 року продемонстрував стійку тенденцію до якісної трансформації. Попри складні зовнішні умови, країні вдалося суттєво наростити надходження валютної виручки, навіть не збільшуючи фізичні обсяги поставок.

Це стало можливим завдяки зміні моделі експорту – від продажу чистої сировини до поставок продукції з вищою часткою доданої вартості, повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.

Згідно з офіційними даними, за три місяці 2026 року за кордон було відправлено 15,5 млн тонн агропродукції. Загальна вартість цих товарів сягнула 6,3 млрд доларів, що становить 62% від усього експортного кошика держави. При цьому фізичні обсяги поставок зросли лише на символічні 1,2% порівняно з минулим роком, тоді як грошові надходження збільшилися на 8,3% (або на 482 млн доларів). Оскільки світові ціни на продовольство (за індексом ФАО) зросли лише на 1%, такий результат є прямим наслідком успішного розвитку внутрішньої переробки.

Структура українського експорту залишається висококонцентрованою: 81% усієї виручки забезпечують десять ключових товарних категорій. Першу трійку традиційно складають кукурудза, соняшникова олія та пшениця.

Особливо показовим є сегмент соняшникової олії: при зростанні фізичних обсягів лише на 3%, валютна виручка від її продажу підскочила одразу на 20%. Кукурудза також продемонструвала позитивну динаміку, додавши 17% до грошового обсягу, що значною мірою забезпечено активізацією попиту з боку Туреччини. До речі, саме Туреччина стала одним із найактивніших партнерів кварталу, наростивши закупівлі на 242 млн доларів.

Основними ринками збуту для України залишаються:

Європейський Союз — 49% усіх поставок;

Регіон Близького Сходу та Північної Африки (MENA) — 20%;

Туреччина — 12%;

Інші країни світу — 18%.

Справжній прорив зафіксовано у переробці ріпаку. Експорт ріпакової олії у першому кварталі 2026 року зріс більш ніж у 30 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це яскраве підтвердження того, що державна політика стимулювання внутрішньої переробки приносить реальні економічні результати. Аналогічна ситуація спостерігається і з соєю: експорт продуктів її переробки (макухи та олії) виявився значно стійкішим, ніж відправка сирих бобів.

Водночас не обійшлося без викликів. Експорт пшениці скоротився на 35%. Головна причина — рекордні врожаї у країнах ЄС, що призвело до падіння поставок на європейський напрямок на 82%. Проте аналітики міністерства бачать позитивну динаміку в межах самого кварталу: якщо у січні було експортовано 536 тис. тонн пшениці, то у березні цей показник зріс до 869 тис. тонн. Це дає підстави сподіватися на повне використання експортних квот ЄС до кінця року.

Загалом підсумки початку 2026 року свідчать про те, що Україна впевнено закріплюється у статусі не лише "житниці", а й виробника готової харчової продукції. Розвиток переробки дозволяє мінімізувати залежність від коливань світових цін на сировину та створює основу для сталого економічного зростання.

Популярні новини зараз

Показати ще