Тимчасово виконуючий обов'язки міністра оборони Євгеній Хмара пояснив, чому Україна не намагається відповідати Росії ударом на удар і що стоїть за далекобійними операціями по російських нафтопереробних заводах.
Як передає "Хвиля", про це він розповів в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер для видання Loomered.
Лумер запитала Хмару, чому Росія свідомо цілить по автозаправках та інших невійськових об'єктах. Перед тим вона побачила під Харковом довгу ділянку дороги, де російські дрони перетворили на руїни АЗС і навіть пожежну частину. Відповідь була короткою.
"Росія зацікавлена в тероризуванні цивільних. Україна зацікавлена в захисті своїх людей", – сказав Хмара.
За його словами, поки Москва намагається зробити повсякденне життя українців нестерпним, Київ свідомо б'є по військово-промисловому комплексу Росії: нафтопереробних заводах, транспортних вузлах та інших елементах, які забезпечують її воєнні зусилля.
"Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично", – пояснив він.
Мета – щоб вартість українських ударів становила близько 2% від шкоди, якої вони завдають Росії. За тією ж логікою будувалася операція "Павутина", дронова атака на російські стратегічні бомбардувальники, яку провів підрозділ, яким Хмара командував раніше.
До призначення в Міноборони він очолював Центр спеціальних операцій "А" СБУ, а в січні став керівником усієї служби. Роки планування та керування бойовими операціями, за його словами, дали те, чого не дає жодна кабінетна посада: розуміння, що працює на полі бою і що насправді потрібно воїнам.
"У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна застосовувати проти ворога і що може бути найефективнішим надалі", – сказав Хмара.
Логістику він вважає частиною бойової ефективності. Серед пріоритетів у міністерстві назвав захист маршрутів постачання від російських дронів, забезпечення підрозділів необхідними засобами та своєчасне доведення ресурсів до воїнів.
"Ми діємо за одними правилами. Я довіряю їм, а вони довіряють мені", – так Хмара описав свої стосунки з військовими.
Принцип, який він виніс із ЦСО "А" і якого дотримується зараз, звучить просто: "Не відправляй людину туди, куди не готовий піти сам". Міністерство оборони він сприймає як наступне бойове завдання.
Окремо Хмара наголосив, що Україні критично потрібна можливість виробляти ракети-перехоплювачі до Patriot для захисту від російської балістики. Коли це запрацює, за його словами, Україна зможе надати США додаткові ресурси для майбутніх операцій.
Сибіга провів переговори з главою МЗС Ірану: що Київ відповів Тегерану
Елбридж Колбі: якби я був у Кремлі, я закінчив би цю війну вже зараз
Заборона на водіння: з якого віку доведеться залишити кермо
Українців чекають штрафи за "старий" паспорт: хто має обміняти на ID-картку
Показати ще
Майбутні конфлікти, вважає він, виграватимуть ті, хто швидше впроваджує інновації, швидше адаптується і скрізь, де можливо, зберігає людське життя. Від відносин зі Штатами він очікує переростання в міцне стратегічне партнерство: Америка має найпотужніше військо у світі, Україна – унікальний досвід сучасної війни. Лумер зазначає, що такий погляд співзвучний акценту міністра війни США Піта Гегсета на швидкій адаптації та ініціативі Пентагону "Арсенал свободи".
Наприкінці розмови Хмара згадав про особисте. На війні загинув його брат, удома залишилися двоє синів – старшому 11, молодшому дев'ять. Його мета – завершити бойові дії до того, як вони досягнуть призовного віку, аби діти відбудовували країну, а не воювали за неї.
Раніше "Хвиля" розповідала, про що Хмара домовився з новим головкомом Драпатим. Також ми писали, як уряд домовляється з Raytheon про ракети до Patriot перед зимою.