Якщо українські удари справді зупинили понад половину російських НПЗ, Росії ледь вистачить пального на власні потреби. Взимку країна ризикує отримати кризу, яка зачепить майже всі регіони. Проте війну це не зупинить, бо Путіну байдуже до економічних наслідків, вважає нафтогазовий аналітик Михайло Крутіхін.
Як передає "Хвиля", про це співзасновник консалтингової компанії RusEnergy розповів в інтерв'ю "Голосу Америки".
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удари українських військ зупинили роботу понад 55% нафтопереробних потужностей Росії. Крутіхін запропонував узяти цю цифру за відправну точку і порахувати.
За його словами, сукупна потужність усіх російських НПЗ відома давно – це приблизно 330-335 млн тонн на рік. Якщо знищено 55%, лишається близько 140 млн тонн. До українських ударів Росія переробляла 267 млн тонн нафти на рік, із них на внутрішній ринок ішло 144 млн тонн.
"Виходить, що решти потужностей приблизно вистачає, щоб задовольнити внутрішнє споживання. Але в нуль! Ніякого експорту не буде", – сказав аналітик.
Він вказав, що Росія вже заборонила експорт основних видів пального. Перебої на заправках, за словами Крутіхіна, поки пов'язані здебільшого з логістикою: пальне треба звідкись перекидати, і це не завжди вдається. Грандіозного дефіциту немає, і Росії в цьому допомагає сезон. Легковики їздять менше, бо відпустки й подорожі позаду, а жнива закінчилися, тож аграріям не потрібно стільки дизельного пального.
Але якщо удари триватимуть, картина може змінитися вже за тиждень. Крутіхін послався на розрахунки аналітиків RAND: за їхньою оцінкою, через тиждень у Росії може виникнути дефіцит моторного пального приблизно в 10%.
Цей дефіцит доведеться покривати імпортом, і тут, за словами аналітика, виникають одразу дві великі проблеми.
"Перше. Це дуже дорого, бо імпортні нафтопродукти доводиться купувати за світовими цінами. А у федеральному бюджеті додаткових грошей на це немає. Тобто це одразу величезна фінансова криза", – пояснив Крутіхін.
Друга проблема – логістика. Російські морські термінали заточені під експорт нафти й нафтопродуктів, а для імпорту такої інфраструктури немає. Аналітик показав це на прикладі Новоросійська, найбільшого нафтового порту на Чорноморському узбережжі.
"Там танкери завантажуються, коли в них потрапляє нафта з гори. На горі стоїть нафтобаза, звідти тунелем ідуть труби, і нафта заливається в танкер. Але якщо танкер приходить з пальним, то куди це пальне подіти? Там немає насосних станцій, які б підняли все це в гору. Немає можливості перевантажити це в залізничні цистерни", – розповів Крутіхін.
За його словами, у Санкт-Петербурзі та Приморську та сама картина. Невеликі можливості є на Білому та Баренцевому морях біля Мурманська, але обсяги там дуже малі.
Звідси ще одна велика проблема, про яку, за словами аналітика, іноді забувають: нафтовидобувним компаніям нікуди буде подіти нафту. У нормальний рік заводи переробили 267 млн тонн, а тепер потужностей лишилося менше ніж на 140 млн. Експорт теж під ударом: чорноморські термінали в Новоросійську й Туапсе сильно потріпали.
Мости в Києві атакували сім балістичних ракет: Зеленський доручив МВС резервні схеми руху
Саміт Трампа, Путіна і Сі: Фрідман розповів, чим зустріч може обернутися для України
Буданов і Арахамія ділять вплив у Раді: у "Слузі народу" назвали проблему глави ОП
The Atlantic: Пентагон знехтував українськими перехоплювачами шахедів – офіцерів, які попереджали, прибрали
Показати ще
"У Новоросійську добре, якщо вдається за тиждень відвантажити нафту в п'ять невеликих танкерів, а іноді тиждень минає без жодного завантаження. На Чорному морі можна ставити хрест, звідти нафта на експорт не піде", – сказав Крутіхін.
На Балтиці, за його словами, серйозно постраждав порт Усть-Луга, кілька ударів пережив Санкт-Петербург. Приморськ поки може відвантажувати 11-13 не дуже великих танкерів на тиждень, але й по ньому чекають ударів.
"Якщо не буде можливості видобуту нафту кудись прилаштувати, куди її подіти? Значить, доведеться закривати свердловини – не тимчасово закривати, а ліквідовувати. Бо в Росії закриту свердловину потім дуже важко відновити з технічних і кліматичних причин", – пояснив аналітик.
Це означає падіння видобутку й експорту нафти, а отже, і податків. Головні податки в Росії беруть саме з видобутку, а не з експорту: це податок на видобуток корисних копалин і податок на додатковий дохід. Тому кризові ситуації, за словами Крутіхіна, виникають одразу в кількох напрямках – у видобутку, експорті нафти й постачанні заводів.
Найсильніше це відчується взимку. У Росії обов'язкові зимові сорти дизельного пального: на НПЗ за особливою технологією з палива вилучають речовини, які сприяють замерзанню, або розбавляють його авіаційним гасом. Але авіаційний гас теж у великому дефіциті.
"Тому можна очікувати, що з настанням серйозних холодів і з продовженням українських атак виникне ця криза. А в Росії на такі відстані автомобілями треба доставляти багато чого – від продовольства до людей. Це буде криза, яка зачепить практично всі території Російської Федерації", – попередив Крутіхін.
Компенсувати втрати за рахунок Білорусі, за оцінкою аналітика, не вийде. Два білоруські НПЗ можуть прийняти з Росії на переробку приблизно 18 млн тонн нафти на рік, але п'ять мільйонів тонн потрібні самим білорусам. Решта 13 млн тонн – це приблизно один хороший російський НПЗ, і цього недостатньо.
Із Казахстану пальне надходить дуже обмежено, до того ж східні райони самого Казахстану сильно залежать від поставок з Омського НПЗ. Росія закуповує авіаційний гас на Далекому Сході, отримувала пальне з Туреччини, Марокко та Індії. Але таке пальне коштує дорого, а зайвих обсягів, яких потребує Росія, на ринку немає.
"Росії потрібно – якщо взяти разом бензин і дизельне паливо – приблизно 200 тисяч тонн на добу. Тобто п'ять діб – це один мільйон тонн. Як їх отримати – велика проблема. І технологічна, і технічна, і фінансова", – додав аналітик.
Утім, на запитання, чи здатна така стратегія України змусити Росію припинити війну, Крутіхін відповів скептично. За його словами, рішення про воєнні дії в Росії ухвалюють без жодної оглядки на економіку і населення, і це вже звичка російського керівництва.
"Згадаймо, як Путін прибрав Газпром з європейського ринку. Завдати такого удару по економіці власної країни – це треба дуже добре постаратися! І тому я думаю, що ніякі економічні труднощі не зупинять. Є рішучість Путіна продовжувати воєнні дії", – сказав він.
"Йому все одно, що буде, яка буде паливна криза в країні, як до цього поставиться населення… Ми бачимо, що вся його практика, вся історія його дій показують, що йому все одно", – підсумував Крутіхін.