Європа налаштовується на тривалу війну в Україні. Поки Вашингтон зайнятий конфліктом в Ірані, надії на переговорне завершення війни між Москвою та Києвом стиснулися майже до нуля. Жодна зі сторін не має чіткого шляху до перемоги, а будь-яке врегулювання неможливе без активного американського тиску на Москву – тиску, який президент США Дональд Трамп завжди був неохочий застосовувати.
Як передає "Хвиля", про це пише головний дипломатичний кореспондент Стівен Ерлангер у The New York Times. Через п'ятнадцять місяців після того, як Трамп пообіцяв завершити війну за один день, переговори перебувають приблизно там само, де й починалися. Очевидної заміни на роль посередника з реальним важелем впливу на обидві сторони не видно.
Аналітик з питань Росії та України Джеймс Шерр, який говорив із Києва, сказав, що президент України Володимир Зеленський "втратив 80 відсотків ілюзій" щодо отримання підтримки Трампа. Українці вірять, що утримують позиції на полі бою і що будь-яке врегулювання прийде на полі бою, якщо взагалі прийде. Закулісні контакти між Києвом і Вашингтоном тривають на нижчому рівні, а українські чиновники навіть пропонували перейменувати спірну територію східного Донбасу на "Доннілленд" – те, що Ерлангер описує як спробу зіграти на марнославстві Трампа. Москва відкинула тристоронні переговори.
Євросоюз у середу схвалив безвідсотковий кредит Україні на 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів), забезпечений замороженими російськими активами, а в четвер ухвалив 20-й санкційний пакет після того, як його розблокували угорський прем'єр Віктор Орбан, який цього місяця програв вибори, та Словаччина. 21-й пакет уже готується.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на засіданні контактної групи з Україною, що Росія ніколи не сприймала переговори всерйоз. Експертка з оборони Клаудія Майор з Німецького фонду Маршалла сформулювала глибшу проблему ще різкіше: на її думку, Захід не має теорії перемоги для України. План полягав у тому, щоб тиснути на Росію настільки, аби змінити її розрахунки, але Заходу не вистачило сміливості дати Києву засоби це зробити. Нинішній підхід – утримувати Україну в грі, поки в Москві щось не зміниться: чиясь смерть, дефенестрація, обвал економіки. "Але це не стратегія".
Зеленський відкрито показує своє розчарування Вашингтоном. Він розкритикував рішення Трампа послабити санкції проти російського видобутку нафти, заявивши, що Росія знову переграла Сполучені Штати. Також він виступив проти планів спецпредставників Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера знову відвідати Москву, тоді як вони жодного разу не були у Києві. "Неповага приїжджати у Москву і не приїжджати в Київ, це просто неповага", – сказав Зеленський в ефірі українського ICTV.
Франція зробила власну спробу зайти до Москви. Президент Емманюель Макрон у лютому відрядив до Росії свого головного радника з зовнішньої політики Емманюеля Бонна, щоб європейці не залишилися осторонь. Глава МЗС Росії Сергій Лавров відкинув цю спробу як "жалюгідну дипломатію", і нічого з неї не вийшло. У Брюсселі визнають, що ЄС надто сильно залучений на бік України, аби Москва сприймала його як посередника.
Директор Центру Карнегі по Росії та Євразії Олександр Габуєв сказав, що російські сили продовжують нести важкі втрати заради дрібних територіальних здобутків, а вищі ціни на енергоносії дещо послабили економічний тиск на Москву. Жодна сторона не відчуває реального тиску домовлятися. Україна має європейське фінансування і позицію на фронті, аби не йти на угоду за будь-яку ціну цього року. Путін не досяг своїх цілей, але виграє від високих цін на енергоресурси через війну в Ірані. Увага Вашингтона дрейфує. Припинення вогню чи врегулювання все ще здаються далекими.