Сучасна архітектура глобальної безпеки демонструє ознаки глибокої деградації, де традиційні союзи та міжнародні організації стають нездатними виконувати свої прямі функції. Поки європейські еліти намагаються зберегти ілюзію стабільності, Україна, опинившись в епіцентрі масштабного конфлікту, вимушено трансформується у технологічного лідера, здатного адекватно відповідати на виклики часу.
Про це повідомив політичний психолог Всеволод Зеленін в ефірі політолога Юрія Романенка.
Аналізуючи стан Європейського Союзу, Всеволод Зеленін відзначив втрату політичної суб'єктності об'єднання. На його думку, сучасний Брюссель більше зосереджений на внутрішніх політичних іграх та демонстративному дистанціюванні від "незручних" лідерів, ніж на розв'язанні реальних безпекових криз, які можуть виникнути вже найближчим часом.
"Цей утилізаційний спосіб ведення політики, що для мене як для політичного психолога стає цікавим, ми спостерігаємо вже майже у всіх гравців, яких ми до середини десятих років XXI століття вважали ключовими. Ну ось, припустимо, Європейський Союз. Можливо, до нього хотіли вступити, тому що він здавався нам суб'єктним. Хотіли, щоб вони вміли якось вирішувати питання, а тепер вони з полегшенням зітхають, коли кажуть: "Ось, нарешті на засіданні Євросоюзу не пахне російським духом, тому що немає Орбана". Чудово. Але у вас там ще можуть бути й інші якісь питання, які ви повинні вирішувати. Не тільки, щоб угорський народ сам, переобравши своїх лідерів, дав вам цю можливість. Наскільки Європа дійсно сильна? Наскільки вона в змозі буде протистояти? Я психолог, я не можу це точно описати, але давайте уявімо на секундочку, що в бік країн Євросоюзу полетіла така кількість дронів, як полетіла в бік України за одну добу. Що відбудеться, наприклад, із країнами Балтії?" – зазначив Зеленін.
Відповідаючи на це питання, Юрій Романенко навів приклад неадекватної оцінки загроз з боку лідерів Литви та Естонії. Політолог підкреслив, що європейські політики часто жертвують безпекою заради економічних показників, повторюючи помилки, які Україна робила напередодні повномасштабного вторгнення.
"По країнах Балтії я хочу навести заяви міністра оборони Естонії Ханно Певкура та лідерів Литви. Вони були однаковими: мовляв, Україна розпалює дискурс війни та залякує, а наша розвідка каже, що все нормально і ні до чого Росія не готується. Тому не треба нас лякати, адже з економіки почали виходити інвестори та гроші. Але іронія долі полягає в тому, що Зеленський зараз діє правильно, тоді як у двадцять першому році він діяв у такій же логіці, як сьогодні Естонія чи Латвія. Тоді міркування були такі: якщо ми зараз почнемо евакуацію Маріуполя, то почнеться паніка, люди побіжать, ми втратимо гроші. Але потім виявляється, що ти втрачаєш людей і територію, коли починається війна", – повідомив Романенко.
Всеволод Зеленін своєю чергою назвав таку позицію західних партнерів проявом політичної неспроможності. Він наголосив, що попри прямі погрози з боку Кремля, НАТО залишається в стані паперових домовленостей, які можуть не витримати реального фізичного зіткнення.
"Для мене це теж тхне такою серйозною імпотенцією. У вас є заяви самого Путіна, який каже, що буде бити по центрах прийняття рішень, по якихось логістичних хабах у Європі. Він сказав про це все в лоб. У вас немає таких даних? Можливо, їх і немає. Але у мене питання в іншому: а ви взагалі готові? Ви в НАТО, ви взагалі готові відповідати? І у випадку військової загрози з боку країни, керівництво якої робить такі заяви, скільки взагалі Естонія, Литва чи Латвія протримаються, якщо на неї обрушиться хоча б 10% того, що обрушується на Україну щодня? Скільки вам годин потрібно буде для того, щоб до вас підійшла допомога, якщо вона взагалі підійде? І ось цей імпотентний стан, коли є заяви, є якісь документи, домовленості, красиві реляції, а тут може виявитися, що ви не в змозі будете просто це виконати фізично. Тобто від слова взагалі не в змозі. Просто скажете: "Ну, проявимо зараз глибоку стурбованість", і на цьому все закінчилося", – підкреслив експерт.
На фоні системної слабкості глобальних інституцій Україна демонструє зовсім інший рівень адаптивності. Психолог зауважив, що екзистенційна загроза змусила Київ модернізувати військово-промисловий комплекс настільки швидко, що країна вже готова виступати експортером технологій навіть у найбільш нестабільні регіони світу.
"Україна зараз психологічно вимушена бути адекватною. Ми не можемо собі дозволити всі ці роздуми. Нам потрібно якось дуже швидко модернізувати військово-промислові комплекси, взагалі розуміти, як виготовляти сучасні види озброєнь, якими ми зараз ділимося з Близьким Сходом і країнами Перської затоки. Хто б міг подумати, що Україна своїми технологіями ділитиметься з ними? Знову ж таки, ми бачимо, що глобальні конструкції – НАТО, ООН, серйозні договори – виявляються просто фікцією. Ми бачимо, що ці організації не в змозі виконувати те, що в них записано як гарантії безпеки чи співробітництва. І виникає питання: а де ж дійсно є потенціал, а на що його немає?", – підсумував Всеволод Зеленін.