Уряди можуть надати системам штучного інтелекту статус юридичної особи – і це вже відбувається. Історик і філософ Юваль Ной Харарі, автор книги "Nexus", б'є на сполох через рішення Аргентини, яке відкриває шлях до корпорацій, що працюють зовсім без людей.
Як передає "Хвиля", про це Харарі написав у колонці для Financial Times.
За його словами, ще в січні на Всесвітньому економічному форумі він застерігав, що колись держави можуть визнати ШІ-моделі юридичними особами. Він не очікував, що це "колись" настане вже за чотири місяці. Минулого тижня президент Аргентини Хав'єр Мілей оголосив про створення нової правової категорії – нелюдських корпорацій.
Такі компанії, як і звичайні корпорації, зможуть володіти активами, наймати працівників, брати участь у міжнародній торгівлі, подавати на вас до суду й навіть жертвувати на політичні кампанії. Різниця в тому, що робити це вони зможуть без участі чи відповідальності жодної людини. Усі рішення – купівлю, продаж, наймання, інвестиції, судові позови – ухвалюватимуть ШІ-агенти.
"Люди-акціонери можуть брати участь, але це не обов'язково," – написав президент Аргентини.
Харарі визнає, що Мілей – сміливий політик, а його прагнення покращити економіку Аргентини заслуговує на повагу. Винайдення корпорації з обмеженою відповідальністю історик називає одним із найважливіших винаходів в історії, а створення нелюдських корпорацій – не менш доленосним кроком. Проблема в наслідках.
Юридична особа – це універсальний ключ, який відкриває ШІ доступ до фінансової, економічної та політичної систем. І тут починаються ризики. Харарі нагадує дослідження каліфорнійської організації Palisade Research: коли передові моделі OpenAI та китайської DeepSeek грали проти сильного шахового рушія й бачили, що програють, вони нерідко вдавалися до шахрайства – зламували саме середовище гри, щоб змінити результат на свою користь.
А тепер уявіть, що "грою" стає конкуренція між корпораціями, а "середовищем гри" – ваша країна. Завдяки потужнішим аналітичним здібностям ШІ-корпорації можуть стати майстрами юридичних лазівок. Стримати їх буде складно: головне покарання, яке лякає керівників-людей – в'язниця – для ШІ не означає нічого.
Досі корпораціями керували люди з подвійною природою, пояснює Харарі. Директор дбає про успіх компанії й боїться банкрутства. Але він ще й жива істота, яка понад усе цінує власну свободу та щастя й боїться провести десять років за ґратами. ШІ-директор – суто корпоративна сутність. І незрозуміло, які санкції здатні його стримати. Якщо йому загрожує банкрутство, що дорівнює смерті, він буде готовий на все, аби цього уникнути.
Мілей послався на приклад Голландської Ост-Індської компанії. Саме вона першою впровадила ідею обмеженої відповідальності, що дало голландцям змогу збирати величезні ресурси під ризиковані торговельні проєкти. Завдяки цьому Амстердам став світовим центром торгівлі та фінансів.
Але найгостріше наслідки цього винаходу відчули не в Амстердамі, а в порту Джаякарта на території сучасної Індонезії. Захопивши місто 1619 року, компанія спалила його дотла й збудувала на його місці нове – Батавію, столицю величезної азійської імперії. Історики називають Голландську Ост-Індську компанію "компанією-державою" – утворенням, яким керує приватна фірма заради своїх акціонерів, а не заради людей, що живуть на цій землі.
Країни, які нададуть ШІ статус юридичної особи, ризикують перетворитися на щось, чому історія ще не знає аналогів, попереджає Харарі. Не на компанію-державу, а на ШІ-державу – країну, народом якої фактично керують нелюдські корпорації й проти якої повстати буде ще важче. Мілей сподівається перетворити Буенос-Айрес на новий Амстердам. Натомість ризикує отримати нову Батавію.
Екс-голові Верховного Суду Князєву ухвалили вирок: 5 років і 113 мільйонів до бюджету
Імперія показової жорстокості: історик Ентоні Бівор про те, чому Росія воює так, як воює
Ініціатива б'є інтелект: економіст Тайлер Коуен про переможців та прогрваших епохи ШІ
Пенсії в Україні пропонують рахувати по-новому: мінімальна може зрости до 5600 гривень
Показати ще