Два підприємці можуть працювати в одній точці, продавати однаковий товар і мати однакові обороти, але опинитися по різні боки під час перевірки. Різниця стає видимою рівно тоді, коли приходить податкова або банк ставить питання на фінмоніторингу.
Як передає "Хвиля", про це у своєму відео розповів адвокат Богдан Янків.
За словами адвоката, є два способи вести ФОП, хоча формально вони називаються однаково. Перший – модель "купи-продай навмання", коли підприємець щось купує, щось продає, а перевірку зустрічає за ситуацією. Другий – бізнес з інфраструктурою, де є процеси, документи й логіка.
Ризикова модель масова. Класика – товар замовляють на AliExpress чи через карго, привозять і продають в Україні. Гроші є, і здається, що все працює. Але офіційного первинного документа на цей товар у підприємця немає.
"Скріншот оплати і навіть транспортна накладна – це абсолютно не доказ походження товару", – наголошує Янків. Формально товар є, а документа, який доводить, звідки він узявся, немає.
Друга типова схема – карго із заниженою ціною в накладній, щоб зменшити митні платежі. І тут з'являється проблема на фінмоніторингу. Якщо в накладній товар коштує копійку, а продається з націнкою у 500 і більше відсотків, для банку це виглядає економічно нереалістично. Такі документи вже не приймають, а рахунок можуть заблокувати. Занижена накладна стає доказом проти самого підприємця.
Третя ознака – коли продаж штучно розкидають на кількох ФОПів, щоб не перевищити ліміт. Це так зване дроблення. Для податкової це класична ознака, і зараз саме реалістичність бізнесу, а не формальне дотримання лімітів, стала головною темою перевірок.
Прозора модель виглядає інакше. Товар купують у конкретного постачальника з документом, є видаткові накладні, оплати йдуть офіційно й безготівково, є фіскальні чеки на продаж і порахований залишок товару. Кожен крок можна показати й пояснити конкретним документом.
Але це не лише про папери на товар. Прозорий бізнес – це інфраструктура: безготівкова закупівля, зрозуміле місце зберігання товару, офіційно оформлені працівники, які реально працюють, і прозорий спосіб залучення клієнта – реклама чи сайт, а не клієнт, що "впав нізвідки".
Янків пояснює, що держава дивиться на це не заради моралізаторства. Податкова давно працює через систему управління податковими ризиками – десятки показників, за якими бізнес автоматично оцінюють як ризиковий чи ні. Підхід став превентивним: лише за останній період податкова надіслала понад 40 тисяч інформаційних повідомлень, пропонуючи спершу самому виправити ситуацію, а вже потім приходить із перевіркою.
Сьогодні недостатньо мати підписаний договір чи накладну. Податкова і фінмоніторинг аналізують увесь ланцюг постачання й податкову історію контрагентів – чи не блокували в них податкові накладні на ПДВ. Прозорість – це вже не тільки про вас, а й про те, у кого ви купуєте.
Головна теза адвоката: ризиковий бізнес тримається на прогалині в законі, яка працює, поки її не чіпають. "Прогалину в законі можуть забрати один вечір голосуванням Верховної Ради, і все, бізнес розсипався", – каже він. Прозорий бізнес тримається на процесах і переживає будь-які зміни: правила міняються, а підприємець легко переходить із ФОП на ТОВ, бо все задокументовано.
До 3100 гривень у серпні: хто з українців отримає одноразову доплату до пенсії
Німеччина тридцять років помилялася щодо Росії
Українців чекають штрафи за "старий" паспорт: хто має обміняти на ID-картку
Показати ще
Є й фінальна різниця. Прозорий бізнес можна продати – у нього є вартість, бо процеси, клієнти й документи працюють без власника. Ризикова схема не коштує нічого: її не продати й не масштабувати, бо тримається вона на одній людині, одній прогалині, а деколи просто на удачі.
Раніше "Хвиля" розповідала, кого податкова тепер перевіряє за дроблення бізнесу. Також ми писали, що має перевірити ФОП, аби уникнути штрафів.