Для одних безпілотників ліміт не критичний, а для інших створює додаткові ризики
Після перебоїв у роботі Starshield зв'язок частково відновився, однак швидкісний ліміт зберігся. Водночас Україна веде переговори про відновлення повноцінного зв'язку.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Ультиматум без гарантій. Як Трамп викручує руки Зеленському, а Путін готує найважчу зиму".
У ніч проти 14 жовтня українські підрозділи несподівано зіткнулися з обмеженнями роботи терміналів Starshield – військового пакета супутникового зв'язку на базі Starlink, який використовують на рухомих платформах.
Формальний ліміт становив близько 160 км/год. Однак, за інформацією співрозмовників РБК-Україна, в окремих підрозділах зв'язок починав зникати вже на швидкості 60-80 км/год.
Українська сторона намагалася з'ясувати, чому виникли проблеми. Спочатку в SpaceX їх пояснювали технічним збоєм, проте джерела видання поставилися до цієї версії скептично.
Ситуація супроводжувалася суперечливими публічними заявами. Зокрема, за версією The Telegraph, Ілон Маск нібито запропонував президенту США Дональду Трампу обмежити швидкість роботи військових терміналів Starlink для України, а той погодився. Водночас однозначного публічного підтвердження цієї версії немає.
Увечері 14 жовтня зв'язок частково відновився: термінали знову почали працювати на швидкостях до приблизно 160 км/год. Проте швидкісне обмеження залишилося.
17 жовтня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що в Україні Starlink відключається після досягнення швидкості 161 км/год. За його словами, під час перевірки аналогічних терміналів у країнах ЄС з'ясувалося, що там вони можуть працювати й на вищих швидкостях.
Співрозмовники РБК-Україна в Силах оборони також повідомляють, що ліміт приблизно у 160 км/год продовжує діяти. При цьому в деяких випадках зв'язок зникає і на нижчих швидкостях.
Як обмеження впливають на українські дрони
За словами джерел видання, проблеми зі Starlink найбільше позначаються на двох напрямках використання безпілотників.
Перший – дрони-перехоплювачі, які Україна намагається масштабувати для боротьби з російськими реактивними безпілотниками "Герань-4" та "Герань-5". Із кінця серпня такі БПЛА стали одним із головних засобів майже цілодобових атак на Київ та область.
Другий напрямок – так звані middle-strike місії, тобто удари безпілотниками на середню глибину.
Водночас наслідки обмежень залежать від типу системи. Для одних безпілотників встановлена межа швидкості не має критичного значення, тоді як для інших вона суттєво ускладнює виконання завдань.
"Проведення частини місій стає складнішим, а деякі українські дрони – більш вразливими цілями. Однак ми до всього адаптовуємось", – розповів один зі співрозмовників РБК-Україна.
Співрозмовники видання також повідомляють, що зараз тривають переговори щодо відновлення повноцінної роботи Starshield, і налаштовані стосовно їхнього результату оптимістично.
Чи відновлять повноцінну роботу Starshield
За інформацією співрозмовників видання, зараз тривають переговори щодо відновлення повноцінної роботи Starshield.
Джерела оптимістично оцінюють перспективи домовленостей, однак про конкретні результати поки не повідомлялося.
Раніше українська сторона назвала обмеження роботи Starlink "спланованою операцією". Президент Володимир Зеленський пояснив, що під час тестування в країнах ЄС термінали працювали на швидкості 180 км/год, тоді як в Україні зв'язок зникав приблизно на 161 км/год.
Однак 18 жовтня міністр фінансів США Скотт Бессент відкинув звинувачення на адресу американської влади. Він заявив, що адміністрація Дональда Трампа не обмежувала роботу Starlink, і розкритикував Зеленського за такі твердження.