ЄСПЛ розглядає вісім міждержавних справ проти російської федерації
Європейський суд з прав людини розглядає вісім міждержавних справ проти російської федерації, ще у провадженні суду перебуває понад 16,700 індивідуальних заяв проти рф.
Як передає Укрінформ, про це повідомила у Фейсбуці уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
“Наразі ЄСПЛ розглядає вісім міждержавних справ проти агресора: Грузія п. росії (II) (щодо справедливої сатисфакції), Грузія п. росії (IV), Україна п. росії (щодо Криму) — справа вже розглядається по суті, Україна та Нідерланди проти росії — з 25 січня 2023 вже стадія розгляду по суті, Україна п. росії (VIII) — позов щодо захоплення моряків, Україна п. росії (IX) — щодо політики ліквідації опонентів на території держав- членів Ради Європи, Україна п. росії (X) — щодо повномасштабного вторгнення та росія v. України — позов по суті про російську версію агресії проти нашої держави”, — підкреслила Сокоренко.
Вона додала, що “на початок лютого 2023 в провадженні ЄСПЛ перебуває понад 16,700 індивідуальних заяв проти рф”.
“03.02.2023 ЄСПЛ ще раз наголосив, що розгляд справ проти рф не зупиниться та пояснив процедурні моменти”, — наголосила Сокоренко.
Зокрема, як зауважила Уповноважена у справах ЄСПЛ, суд має компетенцію розглядати справи щодо дійбездіяльності, які мали місце до 16 вересня 2022 року, тобто дати, коли росія перестала бути стороною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також — посада судді ЄСПЛ від росії скасована, а для розгляду справ призначатиметься суддя ad hoc з числа діючих суддів.
Окрім того, за словами Сокоренко, ЄСПЛ може продовжувати розгляд заяв, навіть якщо російська влада не співпрацює з судом.
“Саме з таких міркувань ЄСПЛ уже виніс ряд важливих рішень, серед яких — рішення про прийнятність справи «Україна та Нідерланди проти росії» щодо захоплення в 2014 році частини Донецької та Луганської областей”, — зазначила Сокоренко.
Вона також зауважила, що відмова росії від участі у розгляді справ не означає автоматичного прийняття судом скарг заявника — вимога надання доказів для підтвердження того, що відповідний позов юридично та фактично обгрунтований, залишається.
“2023 рік буде особливо активний на розгляд справ проти агресора, тому ще багато роботи попереду”, — підкреслила Сокоренко.
