У разі прямого збройного зіткнення з Північноатлантичним альянсом Росія зосередить свої удари на об'єктах критичної енергетичної інфраструктури. Через цю загрозу НАТО вже зараз екстрено посилює координацію та проведення відповідних навчань.
"Радіо Свобода" пише, що такі прогнози містяться у щорічному звіті за 2025 рік, який 26 березня представив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. У документі зібрані головні висновки щодо безпекової ситуації та досягнення країн – учасниць альянсу.
В офіційному документі пояснюється зміна пріоритетів в обороні: "Військова агресія Росії проти України продемонструвала, що енергетика, ймовірно, також стане однією з головних цілей у разі будь-якої атаки проти НАТО".
Рютте зазначив, що військовий блок активно вивчає український досвід і паралельно посилює тренування для захисту енергетичних об'єктів. Зокрема, вересневі військові маневри допомогли сформувати чітке розуміння вимог для гарантування безпеки постачань.
Росія офіційно визначена у звіті як "найбільш значна і пряма загроза нашій безпеці та миру і стабільності в євроатлантичному регіоні". Аналітики фіксують, що Кремль продовжує випробовувати межі дозволеного, діючи дедалі більш нерозсудливо: влаштовує диверсії, здійснює кібератаки та систематично порушує повітряний простір країн – союзниць.
Окрему увагу в документі приділили Україні. Хоча прямих згадок про перспективи членства немає, акцент зроблено на максимальній практичній підтримці Києва. У звіті наголошується: "Важливо, щоб альянс продовжував надавати Україні підтримку, необхідну для її захисту сьогодні, водночас допомагаючи їй бути готовою стримувати будь-яку майбутню агресію Росії завтра".
Зараз НАТО розбудовує систему координації військової допомоги, логістики та навчання. Паралельно розробляються масштабні плани для інтеграції української оборонної промисловості в промислову екосистему союзників, що передбачає залучення інвестицій та розширення співпраці.
Документ також фіксує історичне зрушення у фінансуванні оборони. У 2025 році всі 32 союзники вперше досягли цільового показника витрат на рівні 2% від ВВП. Європейські члени та Канада витратили загалом 574 мільярди доларів, що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Лише Чехія та Угорщина скоротили свої оборонні бюджети з урахуванням інфляції.
При цьому Сполучені Штати залишаються головним фінансовим донором організації, покриваючи близько 60% загальних номінальних витрат на оборону. Водночас президент США Дональд Трамп раніше попередив, що на НАТО чекає "дуже погане" майбутнє, якщо держави – члени не допоможуть відкрити критично важливу Ормузьку протоку, яку фактично заблокував Іран на тлі війни з Ізраїлем та Америкою.
Раніше ми писали, що Трамп залишить Україну без зброї через Іран.