Під час свого заколоту вагнерівці знищили літак «зоряних воїнів і судного дня»
Під час свого заколоту вагнерівці епічно знищили кілька російських гелікоптерів та спецлітак Іл-22 М, який ще називають повітряним командним пунктом.
Таких бортів, нашпигованих електронікою, у федерації лише дюжина, і вони виконують особливу місію. Тож у чому була цінність великої штабної пташки – розберемося разом з експертами.
До того, як пригожинські терористи приземлили спецборт, він був ключовою ланкою в координації дій військових підрозділів ворожої армії.
«Велика кількість антен на цьому літаку, під фюзеляжем і над фюзеляжем, забезпечує зв’язок у різних діапазонах. Ця машина має велику кількість радіостанцій, може негайно отримувати інформацію з Москви, з Генштабу – і передавати на командні пункти вздовж усієї лінії фронту», – пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко.
Такі літаки Росія активно використовувала під час вторгнення в Україну. Радянський антикварний борт має характерні для шістдесятих льотні характеристики.
Розмах крила – 37,42 м, довжина – 35,90 м, швидкість – до 685 км/год. Чотири двигуни. Велика дальність польоту – 6,5 тис. км. Створений на базі цивільного авіалайнера.
Конкретно Іл-22 М, який розтрощили вагнерівці, мав складну історію – спочатку на ньому літав король Афганістану, а потім його наступник.
Згодом авіалайнер повернувся до СРСР і був переобладнаний на командний пункт. На таких свого часу літав і бункерний керманич.
«До 2009 року два таких літаки обслуговували президента росії путіна, вони були в спеціальному авіаційному загоні росії», – зазначив Валерій Романенко.
Російські пропагандисти називали ці авіалайнери літаками зоряних воїнів і судного дня, бо спочатку їх планували використовувати для управління військами під час ядерної війни.
«Росіяни намагались наздогнати американців з їхньою концепцією мережоцентричної війни. У США сама концепція повітряних командних пунктів є досить розвиненою. Радянський Союз і Росія у цьому суттєво відставали», – сказав військовий історик Андрій Харук.
Іл-22 М нафарширували новою електронікою, що мала забезпечити захищений обмін інформацією в режимі реального часу.
А група бойового управління на борту такого командного пункту мала би керувати угрупуваннями військ. Але літак, що “отрицательно взлетел” з легкої руки вагнерівців, був без керівного складу.
«Ми бачимо лише штатний екіпаж самого літака. Там не було групи офіцерів бойового управління, яка була б присутня, яби в цьому конкретному польоті літак виконував функцію повітряного командного пункту. Можливо, це був тренувальний політ», – припустив Андрій Харук.
Перевагою летючого командного пункту вважалося те, що з висоти простіше забезпечувати зв’язок із бойовими частинами на землі. А також із фронтовою авіацією, яка літає на малій висоті, кажуть наші експерти.
«Такий літак спроможний забезпечувати прийом інформації з різних джерел, її обробку, для цього й потрібні офіцери бойового управління на борту. Якщо такої ланки, групи бойових офіцерів немає, то функції літака зводяться лише до ретрансляції сигналів від одних передавачів до інших приймачів, слухачів», – пояснив Харук.
Літак вважався “невразливим” для оперативно-тактичних ракет. Дотепер.
Хоча, подейкують, саме цей борт у квітні минулого року пошкодили наші зенітники.
Після відновлення Повітряні сили Росії берегли його, наче голку Кощія, тримаючи якнайдалі від зони потенційного ураження наших ППО. Але прилетіло, звідки не чекали.
Апаратура, якою був нашпигований борт, коштувала десятки мільйонів доларів, у рази дорожче за саме радянське судно. Вважалося, що це потужна багатозадачна машина.
Але авіаційний експерт Валерій Романенко пояснює – по суті, Іл-22 без командування на борту, виконував функції висотної антени.
«Він просто висить у повітрі, але через нього іде зв’язок між частинами, між штабами і частинами, тобто запит на вогневу підтримку. Підрозділ каже – ціль уражена чи не уражена. Моментальне забезпечення зв’язку, те, що у нас робить Starlink. Ми на покоління вищі, можемо прямо зв’язуватися через супутники. У росіян на цих машинах навіть лінії супутникового зв’язку немає. У них все іде через борт цього літака, вище вони не піднімаються», – сказав Романенко.
Та для кремлівського війська це все одно велика втрата. Особливо, в умовах блокади поставок радіолектронної техніки через санкції.
На закупівлю необхідного обладнання можуть піти місяці. До того ж вагнерівці ліквідували кваліфікованих російських пілотів.
«Офіцери авіації – це еліта ворожої армії. Люди, на навчання яких витрачено багато часу та ресурсу. Тому, що менше там офіцерів російської авіації, то безпечніше українським мирним містам і українським громадянам», – наголосив Андрій Юсов, представник ГУР Міноборони України.
Британська розвідка каже, це може призвести до деморалізації в російських Повітряно-космічних силах. Особливо під час операцій високої інтенсивності. Це означає – ослабити ворога. І не лише на одній ділянці фронту.
