В Україні готується масштабне оновлення пенсійної системи, яке торкнеться мільйонів громадян. Нововведення обіцяють суттєве зростання виплат завдяки новій бальній системі, а також запровадження накопичувального рівня, кошти з якого можна буде передавати у спадок. Однак експерти попереджають про серйозні "підводні камені".
Як передає "Хвиля", усі деталі майбутніх змін розібрали журналісти в ексклюзивному матеріалі для TSN.ua.
Головна мета реформи, про яку заявляють в уряді, – зробити так, щоб кожен пенсіонер отримував не менше 40% від своєї середньої зарплати. Для цього вводиться бальна система солідарної пенсії.
Як це працює на практиці? Для прикладу в сюжеті навели розрахунок для 65-річного пенсіонера з 35 роками стажу, який уже 5 років перебуває на заслуженому відпочинку. Зараз його пенсія становить близько 6500 гривень.
За старою системою індексації його виплата зросла б приблизно на 800 гривень. Але за новою бальною системою (де враховується стаж, розмір зарплати та базова вартість самого бала, прив'язана до середніх зарплат по країні) його пенсія могла б злетіти до 9500 гривень. Тобто надбавка склала б вражаючі 3000 гривень.
"Ручне гальмо" бюджету: чому обіцяних грошей може не бути
Утім, радіти космічним надбавкам поки зарано. Економіст Олег Пендзин в інтерв'ю TSN.ua розкрив головну хитрість реформи – так званий "коефіцієнт бюджетної спроможності" (КБС).
Оскільки в державному бюджеті катастрофічно не вистачає коштів, цей коефіцієнт працюватиме як запобіжник від дефолту системи.
"Якщо в державному бюджеті не вистачатиме грошей, вартість одного пенсійного бала зменшуватимуть вручну. Щоб не доводилося додруковувати додаткові кошти… Це своєрідне ручне гальмо, яке має захистити солідарну систему пенсій від перевантаження", – пояснює експерт.
Максимальне значення цього коефіцієнта – одиниця. Але в разі жорсткої економічної кризи влада зможе законно опустити його майже до нуля.
Пенсія у спадок і ризик знецінення
Друге епохальне нововведення – запуск обов'язкових персональних накопичень. Частина внесків громадян перейде в їхню особисту власність (на спеціальні рахунки), і ці гроші, на відміну від солідарної пенсії, можна буде передати у спадок. На старті держава планує вкладати ці кошти в ОВДП (облігації внутрішньої державної позики).
Війна, яку не планували: Джордж Фрідман про прорахунки США в Ірані
Україну готові тримати у черзі вічно: ЄС відкладе вступ на 20 років
Нацбанк кинув усе на порятунок гривні: скільки резервів випарувалося
Друга Північна війна: Чому вторгнення Путіна до Європи неминуче
Показати ще
Однак тут криється інший жорстокий ворог – інфляція. За словами Олега Пендзина, законодавство для накопичувальних рахунків лежить у Раді ще з 2004 року, але його запуск постійно відкладали саме через нестабільність цін.
"За статистикою з моменту введення гривні, ціни зросли більш ніж у 37 разів. Іншими словами, сьогодні за 100 гривень можна купити лише 2,7% того, що було доступно 30 років тому", – підкреслює економіст.
Для сьогоднішніх 30-річних українців експерти малюють два сценарії:
- Песимістичний: якщо інфляція триматиметься на рівні 12-15% на рік, за 30 років ціни зростуть у 30-40 разів, і накопичені на персональних рахунках суми перетворяться на фантики.
- Оптимістичний: економіка зростає, приходять іноземні інвестиції, інфляція не перевищує 8%. Тоді купівельна спроможність накопичень збережеться, і система спрацює ефективно.
Коли запрацюють нові правила?
Повноцінний запуск реформи (особливо обов'язкового накопичувального рівня) під час воєнного стану малоймовірний через економічні труднощі.
Очікується, що наступного року можуть бути ухвалені політичні рішення про часткове впровадження бальної системи та підвищення мінімальних пенсій (приблизно до 6000 гривень). При цьому для тих, хто вже отримує великі виплати, можуть застосувати той самий мінімальний "бюджетний коефіцієнт", щоб збалансувати витрати держави. Повноцінна ж накопичувальна система поки що залишається планом на повоєнне майбутнє.
Раніше адвокат назвала єдиний спосіб домогтися правильної індексації пенсії у 2026 році.