Перед початком війни глава ізраїльської розвідки Моссад Давид Барнеа прийшов до прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху з амбітним планом: уже за кілька днів після перших ударів по Ірану розвідка зможе розпалити масові заворушення всередині країни – аж до повалення теократичного режиму. Цей же план Барнеа особисто представив старшим чиновникам адміністрації глави Білого дому Дональда Трампа під час свого візиту до Вашингтона в середині січня.
"Хвиля" пише, що згідно з даними The New York Times, Нетаньяху підтримав задум. Трамп – теж. Логіка була простою: знищити іранських лідерів на початку конфлікту, запустити хвилю розвідувальних операцій і чекати, поки народ сам зробить решту.
"Захопіть свій уряд – він ваш", – звернувся Трамп до іранців у першій же заяві після початку бомбардувань.
Минуло три тижні. Повстання не сталося.
За даними американської та ізраїльської розвідок, іранський режим хоч і ослаблений, але функціонує. Страх перед поліцією та збройними силами паралізував будь-які спроби організованого опору. Режим не впав зсередини – навпаки, він окопався і перейшов у контрнаступ, завдаючи ударів по військових базах, містах і нафтовій інфраструктурі по всій Перській затоці.
Чому не спрацювало
Ще до початку бойових дій американські військові прямо говорили Трампу: іранці не будуть виходити на протест під бомбами. Аналітики ЦРУ оцінювали ймовірність масового повстання як низьку. Скептицизм висловлювали і у військовій розвідці Ізраїлю – АМАН.
Колишній чиновник Держдепартаменту Нейт Суонсон пояснює це просто: більшість невдоволених бояться вийти на вулицю, бо їх розстріляють. "Є люди, які хочуть кращого життя, але не хочуть вмирати за нього. Ці 60 відсотків залишаться вдома", – каже він.
Примітно, що попередник Барнеа на посаді глави Моссаду Йоссі Коен ще у 2021 році дійшов висновку: спроби розпалити революцію в Ірані – це марна трата ресурсів. Моссад тоді навіть прораховував, скільки іранців має вийти на вулиці, щоб реально загрожувати режиму, – і визнав, що досягти такої кількості неможливо. "Ми задалися питанням, чи можемо ми подолати цей розрив, і дійшли висновку, що не можемо", – говорив Коен ще у 2018 році. Однак Барнеа переглянув цю позицію і зробив ставку на повстання як на ключовий елемент військової стратегії.
Курдський фронт теж забуксував
Паралельно зі ставкою на внутрішнє повстання Моссад розраховував і на зовнішній "наземний компонент" – вторгнення іранських курдських формувань із території Іраку. ЦРУ та Моссад роками підтримували курдські збройні групи, а ізраїльські удари на заході Ірану мали розчистити їм дорогу.
Але вже 7 березня Трамп публічно сказав курдам "не йти" – щоб уникнути жертв. Туреччина, зі свого боку, через свого міністра закордонних справ передала Вашингтону недвозначне попередження: будь-яка підтримка курдських операцій неприйнятна для Анкари. Президент Іракського Курдистану також дав зрозуміти, що вторгнення курдів може дати зворотний ефект – іранський націоналізм тільки згуртує людей навколо режиму.
Що далі
Провальна війна Трампа: американці "не хочуть помирати за Ізраїль", – HuffPost
В Україні скасують безкоштовний BankID: хто заплатить за доступ до системи
Ціни на пальне обвалили долар: як зміниться курс євро до кінця березня
Мобілізацію в Україні хочуть посилити: займуться мільйоном "ухилянтів" і заброньованими
Показати ще
За лаштунками Нетаньяху вже висловлював роздратування тим, що обіцянки Моссаду не виконуються. На одній із нарад він нагадав, що Трамп може будь-якої миті вирішити завершити війну – а результатів досі немає.
Публічно прем'єр зберігає оптимізм: "Має бути наземний компонент. Він має складатися з іранських чобіт", – заявив він. Посол Ізраїлю у США вторує: "Іранці прийдуть".
Але поки – тиша.
Раніше ми писали, що Трамп розглядає введення військ в Іран.