Новости Днепра

Стагнація в розвитку вважається небезпечним явищем, яке може стати початком рецесії. Що таке стагнація в різних контекстах і чим небезпечна військова стагнація для України, Факти ICTV дізнавалися у військових експертів Олександра Коваленка та Олега Жданова.

Стагнація – це стан, коли або не рухається, або дуже повільно збільшуються показники будь-якого процесу. Таке явище може спостерігатися в макроекономіці, бізнесі, політиці, соціальній сфері, мистецтві, особистому житті та на полі воєнних дій.

На думку військового експерта Олександра Коваленка, військова стагнація має ті самі ознаки, що й інші її види.

«Військова стагнація – це застій, коли немає ані позитиву, ані негативу», – вважає він.

Військова стагнація може стосуватися як самої армії, коли немає розвитку війська в технічному і технологічному плані, професійного розвитку особового складу, еволюції використовуваних засобів. Тобто коли нічого не змінюється – ні в гірший, ні в кращий бік.

«Також це стосується зони бойових дій. Стагнація дуже схожа на позиційну війну, коли немає переваги ні у ворога, ні у нас», – пояснює Коваленко.

На його думку, саме це і є стагнацією на лінії зіткнення:

коли одна й та сама позиція може протягом доби переходити під контроль тієї чи іншої сторони по кілька разів;

коли немає будь-якого просування;

коли жодна зі сторін не може здійснити будь-якого масштабного прориву і звільнити або захопити територію.

На думку військового експерта Олега Жданова, на українсько-російському фронті стагнації немає.

«Ми намагаємося стати в глуху стратегічну оборону, але ворог нам, на жаль, поки що не дає такої можливості», – каже він.

Як пояснює експерт, російські війська ще не вичерпали свій наступальний потенціал, тому сьогодні вони тиснуть на деякі оперативні напрямки з метою максимального захоплення українських територій, поки в них є сили.

«Тому я б не сказав, що спостерігається стагнація на фронті. Ми поки що не можемо перехопити ініціативу щодо ведення оборонної операції», – вважає Жданов.

За прогнозами експерта, якщо ЗСУ зможуть повністю зупинити наступальні дії російської армії, тоді ми перейдемо до ведення бойових дій, як у Першу світову, і вестимемо так звану окопну війну. Позиційна війна отримала таку назву тому, що в ній позиції противників не змінювалися.

Фактично це війна на виснаження – у кого раніше закінчаться ресурси. Йдеться про будь-які ресурси, починаючи з особового складу, закінчуючи патронами для стрілецької зброї, пояснює Жданов.

«Україні така ситуація на фронті невигідна, тому що у нас людський ресурс обмежений. Ми не можемо так, як Росія, нескінченно мобілізувати населення для участі у війні», – вважає експерт.

Проте, на його думку, ресурс України у технічній складовій набагато більший, ніж у РФ. Нам допомагають багато країн у форматі Рамштайн, і їхній економічний потенціал набагато вищий, ніж російський.

«Тож якщо говорити про війну на виснаження, то технічно й економічно на нашому боці більше запасів, а що стосується людського ресурсу, то тут ми дуже програємо», – резюмує Жданов.