Новости Днепра

“Одеський припортовий завод” — один з об’єктів так званої “великої приватизації”, яку найближчим часом планує запустити Фонд держмайна. Однак, за словами економічного експерта Олексія Куща, продавати великі державні підприємства під час війни недоцільно і економічно невигідно. Окрім того, приватизувати ОПЗ можуть намагатися росіяни, які дуже зацікавлені в цьому підприємстві.

Таку думку він висловив у коментарі УНН.

“Я думаю, що тут може бути досить цікава ситуація, коли якісь внутрішні групи впливу у нас в Україні придбають ОПЗ, і вони будуть виступати номінальними власниками. От як на заході є компанії і є так звані номінали – це номінальні власники з місцевого населення. Вони заробляють свої 500 доларів на рік за те, що вони вважаються за номіналів у цих компаніях. А реальні бенефіціари, які стоять за ними на підставі інвестиційних угод, декларацій тощо – вони не обліковуються в реєстрах державних, але вони і є реальними власниками цих компаній. Я припускаю, що якісь внутрішні впливові групи, які можуть впливати на ті чи інші рішення, можуть просто за безцінь придбати цей завод. Він реально буде придбаний за безцінь, але вони будуть номіналами”, — зазначив Олексій Кущ.

Експерт зазначив, що саме рішення виставляти ОПЗ на приватизацію під час війни є абсурдним, адже через воєнні ризики українські підприємства знецінюються і стають непривабливими для інвесторів.

“Я думаю, що абсолютно недоцільне рішення було прийняте, щодо приватизації. Це дійсно помилка з точки зору приватизації таких об’єктів. Сьогодні ті ж самі інвестиційні банкіри, які працюють в Україні, кажуть, що ринкова вартість, наприклад комерційної нерухомості у Києві, сьогодні прямує до нуля. Через ризики війни. А тут – величезне хімічне підприємство в умовах війни.

Під час війни приватизовувати величезний гігант хімічної промисловості – це абсурд з точки зору економіки. Думаю, якби він був у власності тих людей, які сьогодні керують Фондом держмайна, був у їх комерційному портфелі — вони б його ніколи під час війни не продавали. Бо це фактично за безцінь”, — додав експерт.

За словами експерта Бориса Кушнірука, цінним активом “Одеського припортового заводу” є аміакопровід, який сполучає його з російським “тольяттіазотом. Після 24 лютого 2022 року транзит аміаку через трубу було зупинено. Однак, потенційний покупець може бути зацікавлений у тому, аби відновити співпрацю з рф, адже завод на цьому заробляв.

Голова Фонду Держмайна Рустем Умеров заявив, що вже у травні може бути розблокована так звана “велика приватизація”. Першими планують продати Одеський припортовий завод, Центренерго, Об‘єднану гірничо-хімічну компанію, Запорізький титано-магнієвий комбінат та завод "Індар", який займається виробництвом інсуліну. З продажу цих підприємств планують отримати близько 400 млн доларів.