Незважаючи на велику кількість добровольців серед засуджених, які бажають долучитися до лав Збройних Сил України, абсолютна більшість із них не може потрапити на фронт через катастрофічну неорганізованість державних структур. Складна бюрократична процедура, що передбачає залучення колоній, Територіальних центрів комплектування (ТЦК), медкомісій та судів, перетворилася на "чорну діру", де зникають документи та втрачається час.
Про це повідомив інструктор і рекрутер батальйону "Шквал" (59-та бригада) Антон Чорний в ефірі політолога Юрія Романенка.
Військовий детально описав багатоетапний шлях, який має пройти кандидат. Спочатку відбувається співбесіда, під час якої представники батальйону оцінюють засудженого "як на звичайну роботу". Якщо людина підходить, їй виписують "письмову згоду" (відношення). Цей документ передається замполіту колонії, який має направити його до ТЦК. Далі кандидат проходить ВЛК, після чого формується особова справа. "Потім ця особова справа повертається в колонію і адміністрація подає цю вже людину на суд. І суд вже йому там конкретну точку каже, і на восьмий день він уже їде до нас", – пояснює інструктор.
Однак на практиці цей ідеальний сценарій не працює через тотальну відсутність взаємодії між відомствами. За словами рекрутера, військові видали величезну кількість погоджень, але результату немає. "Ми ось цих письмових згод навиписували величезну кількість. Але до моменту, до завершального етапу бере участь адміністрація колонії, ТЦК і суди. І ось ці ось усі моменти, немає комунікації абсолютно ніякої", – констатує він.
Представник 59-ї бригади також наголосив, що в цьому хаосі часто виникають проблеми навіть з базовими паперами. "Губляться документи такі незвичайні якісь", – зазначив він. У результаті батальйон недоотримує мотивованих бійців, а держава втрачає можливість посилити військо на критичних напрямках.
Інструктор закликає негайно спростити процедуру та налагодити прямий зв'язок між армією та судовою системою, минаючи штучні перешкоди на місцях.