На Дніпропетровщині працює археологічна експедиція
Працівники музею ім. Яворницького, істфаківці ДНУ та студенти ще двох вишів Дніпра ведуть розкопки у Нехворощанському монастирі, створеному запорізькими козаками у 17 столітті. На території Нехворощанського монастиря, розташованого на межі Дніпропетровської та Полтавської областей, тривають археологічні дослідження, офіційно погоджені на національному рівні.
Про це повідомляє пресслужба обласної ради.
Експедицію проводить директор Національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького Олександр Старік разом із командою музею, науковцями та викладачами історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара, а також студентами ДНУ, Університету митної справи та фінансів, Дніпровської політехніки.
Нехворощанський монастир має виняткове значення: тут збереглися культурні шари від могильника неоліту (V тис. до н. е.) і поселення доби пізньої бронзи до артефактів XVII–XIX століть.
Серед цьогорічних знахідок – рідкісна мідна монета номіналом чотири копійки XVIII століття, крем’яні знаряддя, кераміка культового призначення, козацькі шпори та інші артефакти, що поповнять археологічний фонд області.
Такі дослідження допомагають зберегти українську спадщину та передати її наступним поколінням, адже саме з історії починається майбутнє.
Нехворощанський монастир Успіння Пресвятої Богородиці (Нехворощанський Успенський Заорільський монастир, Нехворощанський монастир Запорозької Січі) — чоловічий монастир, що існував від 1670-х років до 1799 року поблизу Нехворощі на землях Вольностей Війська Запорозького.
Монастир заснований водночас із містечком Нехворощею, що його заснували втікачі із Поділля. Розташовувався на лівому березі Орелі на землях Орільської паланки Вольностей Війська Запорозького Низового, підлягав юрисдикції січового храму Покрови Пресвятої Богородиці. З цих причин називався також «Військовим» та «Заорільським».
Наприкінці XVII ст. був зруйнований татарами. Соборний Успенський храм згорів, після чого існувала лише невелика каплиця.
Монастир був відновлений 1714 року. Через деякий час до монастиря було перенесено Миколаївську церкву з одного з островів біля Царичанки. Пізніше було збудовано нову тризрубну однобанну Успенську церкву, а також келії для монахів.
Монастирем опікувався Кіш Війська Запорозького, ченцями ставали відставні козаки-запорожці. Монастир вважався військовим і мав повинності на користь Війська Запорозького. У монастирі були шпиталь, козацький цвинтар, на якому був похований кошовий отаман 1747 року Павло Козелецький.
Під час спорудження Української оборонної лінії за 1734—1739 роки монастир оточили фортифікаційними спорудами.
Від 1780 року у монастирі знаходилося Катеринославське духовне управління. Ліквідований 1799 року.
Джерело: osoby.com.ua
Посилання на наш Telegram-канал: dneprcomchannel
Запись На Дніпропетровщині працює археологічна експедиція опубликована здесь — Dnepr.com — Головний портал новин Дніпра.
