Субота, 16 Травня, 2026

Історик назвав ознаки сповзання світу у нову велику війну за сценарієм 1914 року

Share

Професор сучасної історії Єльського університету Одд Арне Вестад попередив, що світ повторює структурні передумови, які понад століття тому призвели до Першої світової війни. У книжці "The Coming Storm" та новому інтерв'ю подкасту Decoding Geopolitics історик стверджує: попри зовнішню стабільність, ризики сповзання у війну між великими державами неухильно зростають.

Як передає "Хвиля", посилаючись на бесіду історика з ведучим Decoding Geopolitics Podcast Домініком Преслом, Вестад одразу відкидає дві найпоширеніші історичні аналогії – з Холодною війною і з 1930-ми роками. Обидві, на його думку, структурно не відповідають сьогоднішньому світу.

"Холодна війна була біполярною. Сьогоднішній світ – багатополярний. Великі держави конкурують у межах однієї економічної системи. Цьому передував тривалий період миру між ними і значний рівень економічної та соціальної інтеграції. Це не Холодна війна", – пояснює історик. 1930-ті ж, наголошує він, виросли з катастрофи Першої світової і ні в чому не нагадують нинішнього світу, що звик до тривалої стабільності.

Єдиний справді близький період, наполягає Вестад, – кінець XIX і початок XX століття. Тоді, як і зараз, провідна держава почала демонтувати порядок, який сама ж і збудувала. Тоді це робила Британія, сьогодні – США. Причому Вашингтон, за словами історика, зайшов у цьому процесі "значно далі і значно швидше, ніж Британія коли-небудь до 1914 року". Внутрішня популістсько-націоналістична реакція проти глобалізації, яку США самі ж і запустили, – перший тривожний збіг із довоєнною Європою.

Друга паралель – нездатність провідних держав інтегрувати нову висхідну силу. У Європі такою силою була Німеччина, чий стрімкий економічний підйом сусіди не змогли вписати у власну стратегічну картину. Сьогодні те саме відбувається з Китаєм. Вестад наводить формулу свого колеги по Єлю, історика Пола Кеннеді, яка цинічно влучно описує тодішню британську позицію: "Якби ви просто перестали зростати, малі гуни, то все було б добре". Німеччина відмовилася припиняти своє зростання – як і Китай сьогодні.

Третя і найнебезпечніша паралель – не існування альянсів, а невизначеність навколо них. "До війни 1914 року призвело не саме існування альянсів. До неї призвела невизначеність щодо того, чи спрацюють ці альянси і як великі держави поведуться у разі справжньої кризи", – підкреслив професор. Саме ця невизначеність штовхнула частину німецької еліти до фатальної логіки: якщо велике зіткнення неминуче, краще нехай воно станеться зараз, а не пізніше. Подібний хід думок, побоюється Вестад, може зародитися й сьогодні – у Москві, Пекіні чи деінде – якщо світ переконається, що американські гарантії безпеки більше не діють.

Окремо історик підкреслює: ніхто з нині живих не пережив війни між великими державами, і тому майже ніхто не здатний уявити її масштаб. Він нагадує, що лише за перші два тижні битви на Соммі влітку 1916 року загинуло стільки солдатів, скільки в усіх війнах між великими державами з 1815 по 1914 рік разом узятих. "Оскільки з нами цього не сталося, ми вважаємо, що цього й не станеться. Це помилка – і її вже зробили напередодні 1914 року", – резюмував Вестад.

Читайте також

ТОП новини

Ексклюзив